У журналі Rhetoric Review вийшла резонансна стаття «The Controversy behind the Controversies» ( https://doi.org/10.1080/02773945.2025.2484162), яка пояснює, чому сучасна наука опинилася у складній ситуації. Йдеться одразу про дві масштабні проблеми:
🔹 поширення фейкових публікацій, та генерування великої кількості наукових статей;
🔹нездатність багатьох чесних досліджень протиснутись серед моря одноманітних наукових статей.
1️⃣ Мережеві редакції та бізнес на наукових показниках
З кожним роком наукових статей стає дедалі більше — і це не завжди добра новина. Частина цього зростання — штучне: це наслідок змагань показників науковця. Для декого, це спорт. Дехто перебуває під тиском уявлень своєї академ спільноти, як в Казахстані. В Україні ЗВО тоже активно змагаються в рейтингах. От і виникає потреба в великій кількості публікацій.
🔎 Один із найвідоміших випадків — відкликання понад 11 000 статей відомим видавництвом Wiley після виявлення масових порушень у журналах Hindawi. Але, як показала практика, ретракція не дає результату очищення: бази всерівно перегукуються тепер між собою, тому все не очистиш з інтернету.
📌 За оцінками, лише за 2022 рік у наукових базах могло з’явитися понад 70 тисяч підроблених публікацій.
Це вже не винятки — це індустрія наукової сфери. І це сучасна реальність.
Ще однією проблемою, в світі високих наукових статей, стало те, що багато діючих журналів, під свій контроль, поставили мережеві редакції. Більшість з них з Малазії, Індонезії та подібних країн.
2️⃣ Добросовісна наука, яка не працює
Ще гірше: навіть чесні дослідження часто неможливо повторити. У психології, біомедицині, соціології — третина результатів просто не підтверджується. Причина?
🔹 фокус лише на позитивних результатах;
🔹 замовчування негативних або “незручних” даних;
🔹 навмисне чи випадкове підгоняння статистики.
📉 Статистичний поріг «p < 0.05» став чарівним числом: якщо результат проходить — можна публікувати. Це призвело до явищ, як-от:
- p-hacking – тестувати все підряд, поки не вийде щось значуще
- HARKing – придумувати гіпотезу вже після отримання результатів
- cherry-picking – вибирати лише “зручні” дані
Американська статистична асоціація вже заявила:
❌ «Статистично значуще» – навіть не вживайте це словосполучення.
3️⃣ Система стимулює кількість, а не якість
Коли автор платить за публікацію — головна мета не якість, а обсяг. Це вигідно для видавництв, які не платять авторам, але заробляють на кожному тексті.
📦 Один із критичних висновків:
«Дослідження фінансує університет → науковець пише статтю → видавництво бере гроші за публікацію → той самий університет купує доступ назад». Так зараз виглядає цикл наукових публікацій.
Вся справа в тому, що досягнення хтось має фінансувати. В ідеалі, це мають бути університети. Але, в економічно слабкіших країнах, це сам вчений все фінансує. Йому треба і викладати, і фінансувати власні дослідження, і в бізнесі бути, що б не втратити можливість достойно жити. І, сучасний науковець, тепер, це майже бізнесмен. Що потребує багато консалтингу, аутсорсу, та живе в сучасній грошовій та маркетинговій парадигмі.
4️⃣ ШІ — новий гравець із двома обличчями
З появою ChatGPT та інших великих мовних моделей, писати стало простіше, але й створювати псевдонауку — теж.
Сьогодні немає надійних способів виявити, чи написав статтю штучний інтелект, чи людина.
5️⃣ Ретракції не рятують
Так, існує механізм відкликання проблемних статей (ретракція). Але він повільний і неефективний. Багато фейкових публікацій продовжують цитуватись навіть після відкликання, формуючи «забруднене» наукове середовище.
6️⃣ Журнали під питанням?
Все більше вчених сумніваються: чи потрібні традиційні журнали, які публікують повільно, дорого й іноді — нечесно?
Альтернатива — препринти, відкриті коди та публікації даних. Депозатирії статей. Але, всі системи можна взламати. Тобто, все повториться, як що навіть зміни будуть глобальні. Комерційні структури дуже адаптивні. І поки, вчений сам собі інвестор, та прагне бути значущим в рейтингах, ситуація буде просто відтворювати сама себе.
Але це породжує нову небезпеку: без інтерпретації дані — не знання.
Бази даних ростуть безконтрольно. Тому, їх якість, вже ніхто контролювати нездатний.
🔍 Висновок: наука як пошук істини — під загрозою
Автори статті попереджають: ми ризикуємо перетворити науку на потік неосмислених даних, замість того, щоб залишити її простором для спільної інтерпретації, сумнівів і діалогу.
📢 Справжня наука — це не лише дані, а змістовне осмислення даних.
📌 Потрібна допомога з міжнародною комунікацією, структурою публікації чи науковою англійською?
Команда Statti.in.ua працює з вченими з ЄС, Азії, Близького Сходу та України — допоможемо і вам!
🌐 statti-in-ua.sendpulse.website
📞 Консультації: +380 95 535 2694
📧 portalnayka@gmail.com
+38 (095) 535 26 94
