Підготовка до захисту дисертації, покрокова інструкція на сайті

Дисертація — це наукова робота на правах рукопису, яка містить результати теоретичних і експериментальних досліджень (або авторські технічні розробки). ЇЇ готують для прилюдного захисту на здобуття наукового ступеня: кандидата наук чи доктора наук. Підготовка до захисту дисертації — це довготривалий процес, який передбачає кілька етапів:

попередню роботу з підготовки самої дисертації (виявлення актуального наукового завдання та реєстрацію теми, проведення дослідження, візуальне оформлення аналізів результатів тощо);
написання та оформлення дисертації;
підготовку автореферату дисертації (стислого викладу дисертації для розсилки);
розсилання близько 100-150 примірників в наукові організації для отримання відгуків;
передзахист дисертації після отримання попередньої експертизи;
надання наукової роботи до Вченої ради;
підготовку до публічного захисту дисертації.

Візьмемо за початок відліку той час, коли вся попередня робота вже проведена і необхідні матеріали до оформлення дисертації вже готові, та розглянемо ті моменти, від яких залежить успішний захист і де здобувачі ступенів роблять найбільше помилок.

План статті:

Вимоги до написання та оформлення дисертації

Щоб ретельно проведена попередня робота з дослідження привернула увагу та отримала заслужені позитивні відгуки, треба оформити її належним чином. Тобто відповідно до вимог Міністерства Освіти та Науки.

Передусім дисертація має відповідати певній структурі. До неї входять:

титульний аркуш;
анотація (короткий виклад вмісту наукової роботи та ключові слова, за якими відбуватиметься пошук наукової роботи);
список публікацій здобувача за темою дисертації (для кандидата потрібно щонайменше 5 публікацій — статей, монографій, тез конференцій, а для доктора наук — від 20);
зміст з назвами розділів (може містити розділи та підрозділи);
перелік термінів або умовних понять (якщо вчений пропонує введення понятійної бази для розуміння предмета дослідження) ;
основна частина дисертації (докладний опис наукової проблеми, цитування інших авторів, результати дослідження та пропозиції щодо розв’язання проблеми);
список літератури (використані джерела);
додатки (результати досліджень у вигляді таблиць, графіків, діаграм, знімків тощо).

Своєю чергою титульна сторінка має містити:

Найменування вишу або наукової установи, де відбувалася підготовка здобувача.
Орган управління, якому належить навчальний заклад чи установа.
Заклад, де проводиться захист дисертації.
ПІБ автора.
УДК (індекс).
Відомості про наукового консультанта.
Інформація про те, на який ступінь претендує здобувач.
Підпис автора під заявкою, що він надає в дисертації результати саме власних досліджень, а думки інших авторів мають відповідні посилання.
Рік, місто.

Як підготуватися до захисту дисертації - 1 - statti.in.ua

Анотація має займати від третини аркуша. Вона надається державною та англійською мовами. В ній має бути представлений короткий вміст дисертації: що розглянуто, що досліджено, що доведено, які методи для дослідження використовувалися тощо.

Основна частина має містити вступ, детальний виклад основного вмісту та висновки, де вказуються практичні результати дослідження та можливості для продовження вивчення теми. Фрагменти інших публікацій обов’язково мають містити посилання на першоджерела. Їх же обов’язково треба додати до списку літератури.

Список джерел подається або в порядку використання цитат у тексті, або в хронологічному порядку, або в абетковому порядку спираючись на назву статті чи на прізвище автора.

Важливо

Обсяг дисертації рахується по викладу основної частини, він має займати від 40 тис. символів (з урахуванням знаків, цифр, пробілів та розділових знаків) або 24 аркушів формату А4 для докторської дисертації і трохи менше (від 17 сторінок) для кандидатської дисертації. Також можливі інші вимоги обсягу відповідно до встановлених правил освітнього закладу.
Текст пишеться шрифтом Times New Roman, кеглем 14 з міжрядковим інтервалом 1,5.
Допускається використання мови розмітки даних LaTeX для досягнення високої якості оформлення документів.
Друкувати дисертацію потрібно на білих аркушах паперу.

Процедура попереднього захисту

Завершена і належним чином оформлена кандидатська чи докторська дисертація потребує отримання висновку. Для цього треба зробити автореферат у 3-4 примірниках та написати заяву на ім’я ректора закладу або директора наукової організації.

Після цього обираються 3-4 рецензенти (з кандидатів або докторів наук) з відповідним фахом, які вивчають дослідження автора і надають висновки у встановлений термін. Далі призначається комісія і вчений секретар, визначається час і місце для проведення передзахисту.

Оскільки у передзахисті бере участь та частина фахівців, що будуть на захисті, готуватися до передзахисту кандидатської чи докторської дисертації треба ретельно — це «генеральна репетиція» самого захисту.

Проводиться передзахист у такій послідовності:

здобувач наукового ступеня протягом 20-30 хвилин виступає з доповіддю, у якій коротко освітлює основні моменти дослідження: провідну ідею, обґрунтовані теоретичні або експериментальні результати, висновки;
при необхідності комісія ставить здобувачу запитання, які виникають під час прослуховування виступу, він на них відповідає;
далі виступають рецензенти із зауваженнями та пропозиціями;
здобувач відповідає на зауваження, погоджуючись чи аргументуючи власну позицію;
завершується передзахист дебатами між членами комісії і підсумовуванням висновків, результатом яких може бути допуск чи недопуск до основного захисту;
рішення комісії обов’язково фіксується у протоколі засідання кафедри, підписується завідувачем (доктором наук), після чого керівник установи затверджує витяг з протоколу печаткою.

Процедура передзахисту дуже важлива. По-перше, отримавши зворотний зв’язок, здобувач може краще підготуватися до основного захисту кандидатської чи докторської дисертації. По-друге, якщо виступ пройшов успішно, якщо здобувач приймав або відхиляв пропозиції рецензентів чемно і з повагою, то дослідник вже матиме своїх прихильників серед членів комісії, що будуть допомагати захиститися на основному виступі.

Подання дисертації до захисту

Якщо передзахист завершився успішно, далі потрібно передати дисертацію до Вченої ради. Вона приймає на розгляд кандидатську дисертацію не раніше, ніж за місяць після отримання примірників, в яких відображаються основні результати передзахисту дисертації. Докторську дисертацію — не раніше, ніж за два місяці.

Вчена рада визначає якість наданих матеріалів та приймає рішення про подальший допуск здобувача до захисту. Тож треба ретельно підготувати всі необхідні документи.

Документи, які необхідні для захисту

Для захисту дисертації надаються документи, які затверджені згідно з переліком МОН:

заява здобувача;
копія першої сторінки паспорта, підписана власником документа;
копія документа про зміну прізвища (якщо під час вступу до навчального закладу чи під час попереднього захисту прізвище здобувача було іншим);
додаток до особової картки за формою № П-2ДС;
копії дипломів про вищу освіту;
посвідчення про складені кандидатські іспити (для здобувача ступеня кандидата наук);
копія наказу про зарахування до аспірантури (для здобувача ступеня кандидата наук);
копія диплома про науковий ступінь кандидати наук (для здобувача ступеня доктора наук);
примірник захищеної кандидатської дисертації (для здобувача ступеня доктора наук):
відгук наукового керівника на дисертацію;
висновок установи;
автореферат і дисертація в кількох примірниках, необхідних для подання опонентам, а також до Вченої ради, до бібліотек тощо.

Вчена рада приймає позитивне рішення про допущення здобувача до захисту у разі відповідності теми дисертації спеціальності та наявності наукових публікацій з результатами досліджень, відображених у дисертації.

Захист дисертації: виступ, презентація, відповіді на запитання

У разі прийняття позитивного рішення Вчена рада призначає членів комісії. Доручає декільком фахівцям, що входять до її складу, підготувати висновок про рівень наукової роботи. Висновок містить інформацію щодо актуальності, новизни, значущості досліджень і публікацій, частина з яких повинна публікуватися в фахових виданнях, а частина в журналах, що входять до міжнародно визнаних наукометричних баз, у співвідношенні 1 до 4, 1 до 5. Співвідношення залежить від авторитетності журналів та фаху здобувача.

Крім комісії до розгляду дисертації долучаються два опоненти — вони мають бути співробітниками різних організацій. Один з них може бути членом Вченої ради у закладі, де відбувається захист. Один з них має бути доктором наук. Опонентами не можуть бути наукові керівники, співавтори або члени Атестаційної комісії.

Опоненти готують висновки щодо якості наукового дослідження та надсилають їх здобувачу. Після отримання висновків правити недоліки в дисертації чи авторефераті здобувачу заборонено. Він готує відповіді на зауваження окремо і озвучує їх на захисті.

Захист дисертації проводиться державною мовою. Сама процедура збігається з передзахистом. Тільки зазвичай призначається інше місце проведення заходу, збільшується кількість учасників комісії і вони належать до різних організацій.

Рекомендації фахівців для успішного захисту:

Звертайте увагу на організаційну роботу: вчасно розішліть всім членам комісії та опонентам примірники в достатній кількості (вони не будуть ділитися один з одним чи самостійно видруковувати їх).
Надішліть оголошення про захист дисертації всім, хто може вас підтримати: колегам, співавторам, друзям. Увага до захисту великої кількості людей може справити на комісію приємне враження.
Обов’язково готуйте доповідь. Напишіть її окремо для впевненості. Вивчіть більшу частину, щоб не читати з аркуша — це негативно впливає на загальне враження.
Читайте, переказуйте доповідь вголос, щоб вона не займала більше часу, ніж потрібно.
Спробуйте заздалегідь передбачити можливі запитання, готуйте відповіді на них.
Консультуйтеся з науковим керівником не тільки з питань про якість наукової роботи, а й щодо організаційних моментів (скільки примірників, кому надсилати тощо).
Щоб справити на комісію позитивне враження, підготуйте частину з подяками, які ви оголосите після процедури відповідей на запитання, правильно називаючи імена наукових керівників, співавторів, опонентів тощо.

Рекомендації щодо підготовки наукових текстів до дисертації:

Забезпечте бездоганне оформлення дисертації ще перед поданням документів. Не нехтуйте послугами професійних редакторів-науковців, адже ви не застраховані від помилок, коли обсяг роботи великий. Правка граматичних помилок — не є роботою наукового керівника чи комісії, тож вони на них не вказуватимуть, але візьмуть до уваги їх наявність.
Якщо ви не бездоганно знаєте англійську та не маєте фахової освіти в цьому напрямку, краще довірити переклад фахівцям філологам.
Обов’язково приділяйте увагу якості фахових журналів для публікації ваших наукових статей. Іноді в авторів виникають проблеми з індексацією опублікованих статей, монографій чи тез конференцій через високі вимоги видавництв, або з деіндексацією через те, що видання, в якому вдалося опублікуватися, випало з індексу наукометричних баз.

Якщо вам потрібна фахова редакторська допомога, переклад статей чи анотації або виникають складнощі з публікаціями в авторитетних фахових виданнях, звертайтеся до нашої професійної наукової редакторської групи. Ми допоможемо вирішити багато технічних питань, що дозволить вам краще зосередитися на організаційних моментах та підготовці до виступу.

Ви можете нам довірити ці питання, бо в нашу команду входять тільки науковці з вченим званням. Вони мають багатий досвід роботи. Це понад 1000 проіндексованих публікацій у 50 журналах, розташованих в різних куточках світу.

Тож не зволікайте, тисніть на кнопку, щоб отримати індивідуальну консультацію або дізнатися ціну інших послуг.