Як ефективно використовувати наукометричні бази даних? Поради для науковців

Наукометричні бази даних — цікавий та ефективний інструмент в роботі науковця, який можна використовувати для досягнення багатьох цілей. Наприклад, з ним можна працювати таким чином:

• відстежувати найпопулярніші теми;
• використовувати бази даних для проведення досліджень;
• знаходити найновішу літературу для цитування;
• шукати цікавих авторів-дослідників для можливої співпраці;
• знаходити можливості для розміщення безплатних наукових робіт;
• відстежувати свій рейтинг за індексом наукового цитування.

Тож пропонуємо познайомитись з наукометричними базами ближче.

Що таке наукометричні бази

Щоб визначити цей термін, звернемося до поняття наукометрія. Це галузь науки, яка займається дослідженням динаміки масивів і методів структурування потоків інформації. Тобто наукометрична база даних — це пошукова система з каталогами, архівами та сховищами наукових журналів, та збірників. Вона допомагає вченим знаходити необхідну інформацію за відповідними показниками. Бази даних структурують за галузями науки та різними показниками якості (індексу наукового цитування автора, рейтингу видання тощо).

Для підвищення ефективності пошуку та вивчення інформації, бази можуть містити реферативний переклад наукових статей (їх надання у стислому вигляді) та різні інструменти для відстеження цитованості публікацій.

Найпоширеніші наукометричні бази

Найпоширеніші на сьогодні наукометричні бази це: Scopus, Web of Science, Journal Citation Reports, arXiv.org, PubMed, Google Scholar. Що про них відомо і чим вони відрізняються:

• Наукометрична база даних Scopus — була заснована 2004 року компанією Elsevier, яка з’явилася ще в 1880 році, завдяки зусиллям родини Ельзевірів, що займалася видавництвом у Нідерландах. Зараз компанія щорічно випускає близько чверті від усіх наукових статей, що публікуються в авторитетних наукових журналах. Платформа Scopus містить понад 22 800 журналів та 150 000 книг і надає гіперпосилання на повні матеріали текстів. База зберігає відомості про авторів: установи, в яких вони працюють та статистику цитованості їхніх публікацій. Доступ до бази даних надається за умови платної підписки.
• Наукометрична база даних Web of Science — була заснована 1964 року. Вона не тільки має красиву назву “Мережа науки”, а ще й вважається однією з найкращих. До 2016 року вона належала Thomson Reuters, а зараз її власником є компанія Clarivate Analytics. Інструменти платформи дозволяють відстежувати показники цитованості наукових статей з ретроспективою до 1900 року. Рейтинг видань та публікацій на цій платформі присвоюється на основі імпакт-фактора (IF) — числового показника цитованості статей, який враховує не тільки активність автора (скільки статей було опубліковано), а і якість публікацій (скільки з них цитувалися іншими авторами).
• Journal Citation Reports® — ресурс на базі Web of Science, що надає звіти про цитування видань. JCR аналізує понад 7600 журналів за 220 напрямками та допомагає виявити найвпливовіші видання в окремих галузях науки.
• org — найбільший архів безоплатних електронних наукових статей і їх препринтів, що зараз підтримується та обслуговується бібліотекою приватного Корнелльського університету. Архів був створений 1991 року в лабораторії Міністерства енергетики США в місті Лос-Аламос.
• PubMed — безоплатна електронна база даних медичних та біологічних публікацій, яка була розроблена NCBI (Національним центром біотехнологічної інформації), що є частиною національної бібліотеки США. Вона включає дані з таких галузей: медицина, біомедицина, біохімія, генетика, психологія, ветеринарія, цитологія, стоматологія. База нараховує понад 3800 журналів. Кожного року кількість публікацій в ній збільшується на 500 тис. Перші матеріали з’явилися у базі в січні 1996 року.
• Google Scholar — безоплатна платформа з можливостями пошуку, яка індексує повний текст статей, що розміщуються в журналах з вільним доступом, зберігаються в репозиторіях (на Google диску з відкритим доступом для читання за посиланням) або публікуються на сайтах вчених колективів або самих вчених.

Як користуватися наукометричними базами

Розглянемо інтерфейси популярних наукометричних баз, щоб розібратися, як ними можна користуватися. В деяких з них навіть можна налаштовувати мову інтерфейсу. Але зазвичай вся інформація надається англійською. Тож англійську бажано добре знати (або про всяк випадок можна користуватися плагінами-перекладачами в браузерах). Спробувавши знайти дані на кількох прикладах, ви без зайвих складнощів зможете знаходити дані у будь-яких інших базах.

Як користуватися наукометричною базою даних Scopus

Перейдіть на сторінку сайту та ознайомтеся з його новим інтерфейсом. Сайт пропонує пошукові послуги, доступ до бази журналів, дає поради щодо створення наукових статей, пропонує ознайомитися з найактуальнішими науковими темами тощо.

На першому екрані є можливість скористатися пошуком, натиснувши значок в правому верхньому кутку, або перейти на сторінку пошуку журналу.

На сторінці пошуку журналів є можливість знайти відповідне видання за ключовими словами, ім’ям автора, безпосередньо назвою журналу або напрямком галузі.

Спробуємо ввести слово “Комп’ютери”, ви побачите близько 1 млн публікацій і найпопулярніші з них будуть першими в рейтингу.

Натиснувши на одну із статей, ви можете перейти до наступної сторінки, де можна ознайомитися зі змістом статті та переглянути індекс її цитування.

Також у базі є можливість переглянути відомості про автора, натиснувши відповідне посилання, після якого розкриється вкладка справа.

Таким чином, звичайно, можна переглядати (читати) статті з відкритим доступом. Для того, щоб зняти обмеження, потрібно буде зареєструватися на сайті та оплатити підписку.

Як користуватися наукометричною базою даних Web of Science

Користуватися базою Web of Science можна тільки за передплаченою підпискою. Але декілька університетів України мають до неї доступ. Тож якщо у вас є така можливість, то запитайте про доступ у вашій бібліотеці. Якщо ні, доведеться провести оплату.

Після того, як ви перейдете на сторінку сайту, матимете змогу обрати мову інтерфейсу з небагатьох варіантів.

Для реєстрації на сайті вкажіть назву організації, до якої належите, та ваші дані.

Після отримання доступу у вас буде можливість скористатися пошуком за ключовими словами,  темою або автором. Пошук відбувається тільки англійською мовою, незалежно від мови інтерфейсу, яку ви вибрали.

Після цього ви отримаєте інформацію про те, скільки документів знайдено у пункті “Результати”, та інформацію про цитування статей під назвами. Якщо результати пошуку вас не задовольнили, ви можете додати уточнення у відповідній формі пошуку зліва.

Більше інформації про видання можна знайти, натиснувши посилання.

Якщо ви обираєте пошук за автором, оберіть значення “Автор” поряд з полем вводу та введіть прізвище латиницею.

На наступній сторінці ви побачите назви статей та серед них автора з відомостями про рейтинг та цитування. Щоб знайти всі записи автора, натисніть на його ім’я.

Схожим чином ви можете знайти статті в наукометричній базі Journal Citation Reports®, що створена на платформі Web of Science.

Як користуватися базою arXiv.org

Користуватися цією базою дуже просто. Перейдіть за посиланням та одразу побачите форму пошуку. Яка може налаштовуватися відповідно до ваших запитів.

Наприклад потрібно провести пошук за напрямком “Фізика”. Після того, як ми набрали назву основного напрямку, у видачі буде відображено відповідні розділи, що до неї входять.

Оберемо перший пункт і потрапимо на сторінку, де буде запропоновано уточнити деталі (хоча б рік видання).

Після того, як ми ввели необхідні дані (рік, місяць), побачимо перелік статей.

Синім кольором позначені активні посилання. Тож ми бачимо, що доступна інформація для перегляду — це статті у форматі PDF та відомості про авторів. І дійсно, якщо перейти на сторінку, то можна побачити інші статті, у написанні яких брав участь автор.

Пошук в інших базах даних

Переглянемо інтерфейси PubMed  та Google Scholar і побачимо, що в них є форма пошуку, до якої ми звикли у браузерах.

Тож навряд чи з ними можуть бути складнощі. Особливо з сервісом Google, де можна обирати мову інтерфейсу. Єдине — прийдеться створити профіль користувача у Google Академії, якщо його немає.

Далі для ефективного пошуку вам потрібно буде ввести тему, автора або видання. Можливий пошук і за напрямком, у цьому випадку ви знайдете безліч різних варіантів (у тому числі книги), тож можливо буде потрібно додати дані для уточнення.

Ось, наприклад, так буде виглядати відповідь на запит “Генетика” у PubMed. До речі, на сайті є посібник користувача, що може стати у пригоді для користування сайтом.

Або візьмемо запит “Комп’ютерні науки” на Google Scholar. Як бачите, ми отримали статті де зустрічається ключове слово, а поряд зі статтями відомості про показники цитування.

Натиснувши на посилання ви перейдете у видання, де була опублікована стаття і матимете змогу отримати більше інформації і про саме видання і про авторів.

Це все, про що ми хотіли розповісти сьогодні. Нагадуємо, що ми можемо запропонувати послуги, які допомагають зберегти час науковців та зекономити зусилля для інших важливих справ:

• підбір фахових журналів для публікацій;
• послуги з консалтингу стосовно якості наукової роботи перед поданням її в редакцію вибраного журналу;
• підвищення індексу цитування;
• прискорення індексації статей;
• фаховий переклад англійською.

Щоб залишити заявку на консультацію з нашим фахівцем, тисніть на кнопку!