fbpx
Главная / Статті / Пригоди всезнайок в Scopus & WOS

100% гарантія захисту ваших інтересів

Пригоди всезнайок в Scopus & WOS

Пригоди всезнайок в Scopus & WOS

Чому для вчених так гостро стоїть питання публікацій в Scopus/WOS?

Вся справа в комунікаціях. Вся робота вченого намарно, як що про неї не можуть дізнатись зацікавлені науковці чи організації. Окрім цього, дуже важливим є збереження та обмін такої інформації. Scopus/WOS це сучасні системи для цього. Особливість в тому, що Scopus/WOS створили систему оцінки наукових матеріалів на основі наукового бібліографічного підходу. Загалом, це мінімізує суб’єктивні моменти в роботі між самим науковцями. Але не виключає людського фактору повністю.

Отож, Scopus/WOS допомагає фіксувати, зберігати, та обмінюватись науковими дослідженнями. В українському законодавстві є прямі вимоги наявності таких публікацій. Зокрема, їх наявність передбачена в процедурах захисту дисертацій (вимогах щодо опублікування наукових результатів дисертацій). Також, вони необхідні для отримання вчених звань.

А надалі розпочинаються реалії життя: далеко не всі журнали можуть бути Scopus/WOS. Їх, нажаль, не так багато. Довести до індексації публікації, можуть та вміють не всі вчені.

Попри це, Scopus/WOS визнана частина глобального процесу, який ми називаємо скорочено Болонським.

Чим відрізняються Scopus та WOS? І що це за системи?

Є різниця технічного характеру. Звісно, це різні системи. Але, задача у них одна. Та й статус цих організацій, їх можливості, не дуже різняться. В українському законодавстві вони повністю прирівняні.

Але, українські вчені, на мою думку, не зовсім правильно оцінюють та розуміють роботу та роль таких структур. Можливо, тут варто нагадати, що тенденції розвитку науки в світі мають свої особливості. Нам всім відомо, що економічно розвинуті країни, це і технологічно та науково розвинуті країни. Така зв’язка дуже жорстка. Та означає комерціалізацію науки. Правильно це, чи ні, це інша дискурсія. З тим прийдеться навчитись працювати нашим українським вченим. Їх це відверто дратує. Це наслідок нашої історії. Радянський союз відокремлював науковців, що часто теоретизувало їх роботу, та порочив будь-які думки про комерцію. Такі кліше, у нас в науковому світі, існують досі.

Довідка: Розробником та власником SciVerse Scopus є видавнича корпорація Elsevier. Що належить видавничому холдингу Reed Elsevier. Це комерційна структура.

Web of Science (до 2014 Web of Knowledge). До 2016 року належала Thomson Reuters. В листопаді 2016 року відділення IP & Science придбано інвестиційними фондами і функціонує як Clarivate Analytics. Власником компанії є інвестиційні фонди Onex та Baring Asia Completed. Все це означає одне: Scopus/WOS керуються бізнес структурами.

Якщо узагальнити, то все це починалось як системи фіксації авторських прав. Науковці завжди мали потребу якось фіксувати свої здобутки. Частково, це вирішується через різноманітні патенти. Але патент, це більше юридичний документ. Наукову новизну так не завжди просто фіксувати. Отож, з часом, з’явилось поняття як наукометричні бази. В епохи сталі та нафти, ці задачі вирішувались на рівні бібліотек, що використовували фізичні носії. В епоху комп’ютерів, все радикально змінилось. Ці системи стали глобальними, та доступними з будь-якої точки світу, де є доступ до інтернету. Це глобально змінило саму Болонську систему та способи фіксації наукових здобутків. Scopus/WOS це інструменти в Болонській системі освіти та науки.

Як Scopus/WOS співвідносяться з іншими науково-метричними системами? Наприклад, DOI?

Це цікаве питання. Наша редакція statti.in.ua уважно за цим спостерігаємо. Загалом, в науковому світі є тренд, та бажання, інтегрувати різноманітні наукометричні системи. Вони різні. Вони можуть змінюватись. Головне, що одні бази можуть зникати, а нові з’являтись. Тобто, ситуація динамічна. А саме головне: ці бази існують тільки в віртуальному світі. Тобто, без комп’ютерів, та належної підтримки зі сторони організації засновника, вони легко будуть втрачені.

На даний момент, українські вчені, зазвичай, працюють з такими системами: Scopus/WOS, Index Copernicus, DOI, ORCID, PUBLONS, Google Scholar. Це не вичерпний перелік. З цими системами, наші науковці, зіштовхуємось найчастіше.

Наголошую, як практик: всі вище перелічені системи є окремими, незалежними системами! Так, їх намагаються інтегрувати. Так, здійснюються роботи, щоб дані про статті були «наскрізними»: відображались у всіх цих системах однаково. Але, на даний момент, такого ефекту ще не досягнуто. Більше того: нами фіксувались ситуації, коли спроби такої автоматизації пошкоджували діючі робочі науково-метричні перелічені системи. Наприклад, частина індексованих статей в Scopus/WOS, зникали, на якийсь час, з профілів авторів. Це проблема технічного характеру.

Чи існують більш якісні журнали в Scopus/WOS? Що таке квартиль?

Квартиль. Ох цей квартиль. Скільки я про нього наслухався всякого. Якщо узагальнити, то українські вчені ставляться до нього, як до свого роду, проби якості. Це не завжди так. Частково, це пов’язано з тим, що керівництво деяких ЗВО в Україні, напряму вимагає від своїх підлеглих, публікацій в першому або другому квартилі. Тут розрахунок на це, що вдасться підняти внутрішні українські рейтинги ЗВО. Чомусь, забувають, що в Scopus/WOS не всі журнали мають ці квартилі.

Хочу наголосити, що ніякий квартиль не є гарантією відносно подальшої успішної індексації. Практика нашої редакції свідчить, що так, безоплатні журнали Scopus/WOS більш стабільніші в своїй роботі. Серед комерційних журналів, найстабільніші є журнали з високим імпакт-фактором. Зазвичай, і квартилі у них високі теж. Але це дуже вузько-спеціалізовані журнали. І їх ще треба знайти. А головне, термін реалізації публікації при високому імпакт-факторі, не менша одного року.

Враховуючи, що українські вчені працюють в основному в межах чотирьох місяців над статтями Scopus/WOS, на високий імпакт-фактор можна не розраховувати. А все інше похідне.

Сам квартиль в Scopus/WOS, це один з показників. Він має складну формулу обрахунку. Частково, він залежить від економічних процесів в світі. Наприклад: журнали про робототехніку, або астрономію, отримають одразу великий квартиль.

Як підсумок, нагадаю, що Scopus/WOS ніколи не надасть свою індексацію якомусь підозрілому виданню.

Особливості роботи з «безоплатними» та «платними» журналами Scopus/WOS.

Окрім очевидної різниці, що стосується необхідності внесення оплати за розміщення наукової публікації, існують організаційні відмінності.

Статус журналу, його індексованість в Scopus/WOS не залежить від наявності, чи відсутності плати. Але, робота таких журналів повинна кимось організовуватись та оплачуватись. Як що Ви не вносите напряму оплату журналу, це означає, що редакція якимось іншим чином фінансується. Отож, це можуть бути редакції, що організовані та фінансовані якимось університетом. Можуть фінансуватись грантовими програмами а також, це можуть бути журнали закритого доступу, котрі знімають плату за доступ (завантаження) якоїсь конкретної статті, тобто з користувачів. Але, для самих баз Scopus/WOS це майже ніякого значення не має.

Більш важливіше те, що безоплатні журнали мають «тривалу чергу» на публікації, що може розтягнутись на роки. Не менше одного року необхідно для реалізації публікації, в так званому, безоплатному журналі.

Окремою складністю є те, що дуже лячно вносити кошти комусь, десь далеко за кордоном. Журнали ніколи не половинять платежів, не відтерміновують. І це дуже не просто: платити сотні доларів. Якщо помилишся, то кошти ніхто не поверне, на жаль, тому що оплачуєте Ви не факт індексації, а організаційний внесок за обробку та публікацію статті у конкретному журналі (і якщо припустімо, що на момент оплати журнал індексувався, то після виходу статті, особливо якщо чекати кілька місяців, може вже не індексуватись). Ми стикались з такими ситуаціями.

Як «моніторити» журнали на предмет позитивної індексації, ми розкриємо в окремій статі.

Так чому ж стільки питань та проблем під час публікації Scopus/WOS?

Треба наголосити, що такі публікації являють собою високий рівень суспільної та особистої роботи, мають містити реальну наукову новизну. Тому, така робота складна навіть для вчених. Все таки, публікації Scopus/WOS являють собою щось середнє між наукою, методологією та містять формалізм також. І не забувайте про суб’єктивне ставлення до наукових здобутків. Не всі вчені визнають науковість та новизну в роботі один одного. У нашому випадку, це ще і питання фінансових можливостей.

Саме на таких тонкощах і побудовані відносини між науковцями та редакціями журналів Scopus/WOS. А коли є ще допомога таких редакцій як ми, ситуація ще ускладнюється.

Тут не існує однозначного рецепту успіху. Одним це вдається відносно легко. А є вчені, які фактично, не можуть самостійно реалізувати свої здобутки в форматі статей Scopus/WOS. Наприклад, представникам творчих спеціальностей завжди складно з технічними деталями таких статей. І це об’єктивно: в їхніх наукових процесах підходи не дуже формалізовані. Науковцям може бракувати часу, даних про журнали, редакторського хисту, методологічних можливостей. Окрім того, журналів у галузі гуманітарних, суспільних наук – є менше.

Друга, більш значна частина проблем, знаходиться на стороні редакцій журналів Scopus/WOS. Зловживання там теж не рідкість. Факторів багато. Це дає простір не тільки для зловмисників. Часто, зриви індексацій статей є просто збігом негативних факторів. Які ще й важко передбачити.

Найбільша складність для нас, як для редакції, це явище деіндексації статей. Наразі, таке явище контролювати майже неможливо.

Я знаю, дехто стверджує, що це проблема «поганих» журналів. Я ж стверджую, що поганих журналів, які добились індексації в Scopus/WOS не існує! Я можу надати вражаючий список журналів Scopus/WOS, що були колись Q1 та Q2, але втратили індексацію. Все залежить від рішень редакції в конкретний момент часу.

До прикладу, змінилось керівництво редакції та було прийнято внутрішнє рішення «заробити» на публікаціях, це складно передбачити.

За кордоном, проблем з публікаціями не менше, ніж у нас. І вони достатньо схожі. Тому мене дивують ті, що ідеалізують такі питання. Єдине, що вченим в розвинутих країнах, фінансують їх публікації в Scopus/WOS. Тому зриви не так боляче ними сприймаються.

Чому українські вчені вважають, що у нас все погано з Scopus/WOS? І яка реальна ситуація в розвинутих країнах?

Перше: я з тим не згідний. В Україні не багато науковців, що мали відношення до сотень статей Scopus/WOS, як наша редакція. Тому, дозволю собі припустити, що ситуація нічим не гірша, чим в інших країнах. Україна вже давно діє в глобальному просторі. Немає якоїсь «нашої ситуації». Ми інтегровані в Болонську систему.

Єдине, що на території України, діють досить невелика кількість журналів Scopus/WOS. А якщо говорити про набір профілів, то тут дійсно існують певні проблеми. Але, це наслідок того, що ми відносно недавно вступили в Болонський процес.

Об’єктивно, що впливає, це наше законодавство про порядок захисту дисертацій, та отримання вчених звань. А от тут і починаються українські реалії. Вся проблема в цьому, що українські вчені працюють з дуже коротким «часовим плечем» реалізації публікації Scopus/WOS і не звикли довго чекати на опублікування власних результатів. І це є проблемою. В світі, зазвичай, працюють один рік над реалізацією статі Scopus/WOS, якому передує процес досліджень та формування самого тексту статті, як результатів цих досліджень. А в нас, буває, просять вивести статтю на сайт журналу, за один місяць не розуміючи суті та наслідків. Це окрема велика тема, яку ми розкриємо в наступних інтерв’ю.

Практика публікацій в Scopus/WOS. Досвід українських фірм, що працюють на ринку послуг пов’язаних зі Scopus/WOS.

Найважливіше, нам всім необхідно усвідомлювати, що це також ринок. Так, специфічний, але, ринок. Вище я вже згадував, що організації Scopus/WOS це приватні структури. А науковий світ розвинутих країн комерціалізований, бо він покликаний втілювати, в першу чергу, практичні та комерційно виправдані інновації.

Я не бачу ніяких проблем, у співпраці науковців та редакцій, подібних на нашу. Навіть, як що Ви добре знаєте свій автомобіль, то зазвичай, серйозне технічне обслуговування довіряєте практику та фахівцю. Хоча, по науковій складовій, цьому фахівцю до Вас далеко.

Інша справа, що не всі фірми на цьому ринку, є редакціями. Або, не мають в своєму складі діючих науковців. Існують фірми, які працюють взагалі без попереднього особистого та корпоративного наукового досвіду.

Самі ж редакції, чи фірми, що працюють з Scopus/WOS, різняться своїми алгоритмами роботи, відповідальністю, яку вони на себе беруть. Також, всі по різному працюють з «проблемними» ситуаціями. А вони є у всіх організаціях.

Основа сучасних підходів, є сервіс, та супровід.

Тому редакція Statti.in.ua пішла шляхом індивідуальної роботи з кожним клієнтом. Засновники, та ключові працівники у нас, це науковці з великим досвідом. Для нас дуже важлива комунікація з замовниками. І давайте відверто: коли нам щось не вдавалось, ми повертали кошти в повному обсязі. І, нажаль, це не поодинока ситуація. Отож, наші замовники могли втрати час, але не кошти.

Також, для мене, як для виконавчого директора редакції, важливі «здорові» взаємовідносини з іншими фірмами. В Україні є багато прикладів взаємо-поборення. Ми намагаємось цього уникнути.

Кожна фірма, чи редакція, на ринку Scopus/WOS по своєму вибудовувала роботу з замовниками та журналами. В цьому і є різниця. Вибирайте редакцію, яка Вам найбільш зрозуміла та комфортна у співпраці.

Чи буде ще подібне інтерв’ю? І про що?

Так. Ми ще хочемо поділитись досвідом, як детально розпізнати фейкові журнали і звести ризики до мінімуму. Та про таке явище, як «індійські та азійські посередники», про яке можна писати не один а багато матеріалів. Зробимо акцент на міжнародний досвід. Так що, буде багато цікавого та пізнавального матеріалу.

Також, планую, детальніше розказати про практику використання статей Scopus/WOS українськими вченими. Там є правові моменти, практика. Також є і свої стереотипи. Поговоримо про це колись детально.
Ярослав Грущак. Виконавчий директор редакції statti.in.ua

Пригоди всезнайок в Scopus & WOS

ПЕРЕВАГИ СПІВПРАЦІ З НАМИ


Прозорість процесу

Легальність співпраці

Супровід та підтримка

Реалістичний підхід

Пригоди всезнайок в Scopus & WOS

ОСТАННІ ВІДГУКИ


Пригоди всезнайок в Scopus & WOS
Пригоди всезнайок в Scopus & WOS

КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ


ТЕЛЕФОНИ

ГРАФІК РОБОТИ

пн - пт з 09:00 по 18:00
сб - нд з 10:00 по 16:00

    Залишити заявку

      Залишити заявку

        Залишити відгук

          ЗАЯВКА НА ПУБЛІКАЦІЮ

          Ця інформація не продається, не передається третім особам і не використовується в особистих або комерційних цілях. Збирається виключно з метою надання редакторам наукових журналів на їх вимогу.

          Прізвище (на укр.)

          Фамилия (на рос.)

          Ім'я по батькові (на укр.)

          Имя отчество (на рос.)

          Серія та номер паспорту

          Повна адреса проживання

          Посада (на укр).

          Науковий ступінь та Вчене звання (на укр.)

          Прізвище (на англ.)

          Ім'я (на англ, згідно закордонного паспорту).

          Посада (на англ.)

          Науковий ступінь та Вчена звання (на англ.)

          Місце праці (повна назва навчального закладу) (на укр.)

          Факультет та кафедра основного місця праці (на укр.)

          Назва ЗВО основного місця праці (на англ.)

          Факультет та кафедра (на англ.)

          ORCID

          Адреса Нової Пошти (для паперового примірника, якщо є така можливість).

          EMAIl

          Номер телефону.

          КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ


          ТЕЛЕФОНИ

          ГРАФІК РОБОТИ

          пн - пт з 09:00 до 18:00

          сб - нд з 10:00 до 16:00