Дехто ганяється за публікаціями в Scopus чи WoS, вважаючи, що це вершина академічного успіху. Але навколо цих індексацій стільки міфів, що легко заплутатися, що правда, а що – реальність. Ще й в різних країнах, складається своя практика роботи з журналами Scopus чи WoS, попри Болонський процес. Давайте глянемо, що нам відомо👇
🔹 Міф 1: Scopus = найпрестижніші журнали?
📌 Правда: Scopus — це індекс, тобто база даних. У ній є як дуже якісні журнали, так і ті, що виключаються за недотримання стандартів. Важливе не лише включення, а й імпакт-фактор, квартилі, редколегія, тематика попередніх статей.
👉 Завжди перевіряйте квартиль журналу: Q1, Q2, Q3, Q4 — це справжній показник його впливу.
🔹 Міф 2: У Scopus чи WoS, тільки англійською:
📌 Правда: Більшість журналів справді публікують англійською, але є локальні видання, які приймають статті іншими мовами (часто з обов’язковим англомовним резюме). Головне — дотримання наукових стандартів.
🔹 Міф 3: Опублікуватися в високих квартилях Scopus нереально?
📌 Правда: Реально, але:
▪️ потрібна профільність
▪️ дотримання формату
▪️ грамотна англійська
▪️ якісне рецензування
▪️ і часто — професійна підтримка і час
🔧 Багато авторів витрачають місяці на технічні правки. Саме тому редакції, як-от Statti.in.ua, допомагають на кожному етапі. Ми знаємо, на що , насправді, дивляться редколегії журналів.
🔹 Міф 4: Можна подати в будь-який журнал
📌 Правда: Не можна. Журнали мають вузьку спеціалізацію. Якщо ви не вписуєтесь у профіль — отримуєте миттєве відхилення.
🔹 Міф 5: Якщо журнал є в Scopus/WoS, він там буде завжди
📌 Правда: Щокварталу оновлюються списки виключених журналів за плагіат, низьку якість або сумнівні практики. Завжди перевіряйте актуальний статус на сайті Scopus чи Web of Science.
На завжди, залишається індексація за Вами. А журнал, може перестати працювати. Редколегії невічні. Тому, тексти статей, обов’язково зберігайте Ви самі.
🔸 Міф 6: “У Scopus можна потрапити тільки за великі гроші”
💡 Правда:
Гроші не гарантують публікацію. Головне — якість статті, релевантність журналу та правильна адаптація під вимоги. Комерційна допомога — це про супровід, а не підкуп. Не всі журнали фінансуються централізовано через університети. Завжди будуть незалежні редакції. І їм треба за щось існувати. Тому, комерційні проекти в науці, це розширення функціоналу.
🔸 Міф 7: “Scopus — тільки для професорів і докторів”
💡 Правда:
Багато журналів охоче публікують молодих авторів. Якщо тема актуальна, є результати й грамотна структура — у вас рівні шанси.
Зараз дедалі більше професіоналів з комерційних структур, пишуть справді прогресивні матеріали. Бо вони практики. І практики тоже мають право демонструвати свій ріст через наукові статті.
🔸 Міф 8: “WoS і Scopus — одне й те саме”
💡 Правда:
Це різні бази даних з різною політикою індексації. Scopus охоплює більше прикладних дисциплін, WoS — більше фундаментальних і гуманітарних. Важливо знати, куди саме подаєтесь. Найкраще, мати публікації в обох науково-метричних системах.
🔸 Міф 9: “Усі журнали в базах — топові”
💡 Правда:
У Scopus і WoS є різні рівні журналів. Важливо перевіряти квартиль (Q1–Q4) або імпакт-фактор. Q1–Q2 — найпрестижніші, Q4 — простіше для першої публікації.
🔸 Міф 10. Науковець публікує статтю.
Насправді, на теперішньому етапі, науковець мусить підлаштувати свою статтю під спеціалізацію журналу. Тобто, не варто працювати тільки з одним журналом. Вам тоді прийдеться, пристосуватися тільки під досвід одного журналі. А це не зручно.
З великою кількістю журналів, Вам завжди поможе працювати наша редакція.
Дивитись повне відео: https://youtu.be/sdlWdqAK4O0
❓ Питання щодо вибору журналу чи підготовки рукопису?
Команда Statti.in.ua допоможе:
- Підбір оптимального видання відповідно до вашої тематики
- Професійне редагування та переклад
- Консультації з метаданих та публікаційної стратегії
📩 Пишіть на portalnayka@gmail.com
📞 Телефонуйте: +380 95 535 2694